розмітати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розмітатися — а/ється, недок. Пас. до розмітати 1) … Український тлумачний словник
розм'яжджати — м яжджам, джаш, Ол. Розторощувати, розгнітати, роздроблювати тиском, пригнічуванням. Розм яжджив єм вшыткы сливкы в торбі … Словник лемківскої говірки
залітати — I а/ю, а/єш, недок., залеті/ти, ечу/, ети/ш, док. 1) Літаючи або летячи, потрапляти куди небудь; влітати. || перен. Проникати куди небудь. 2) Відлітати далеко або здійматися високо. || за що. Летячи, опинятися за межами чого небудь. || перен.… … Український тлумачний словник
перелітати — I а/ю, а/єш, недок., перелеті/ти, лечу/, лети/ш, док. 1) неперех. Літаючи, пересуватись у повітрі (про птахів, комах та інших істот, що мають крила). || Змінювати при пересуванні одне місце на інше (про птахів, комах і т. ін.). || Пересуватись у… … Український тлумачний словник
облітати — I а/ю, а/єш, недок., облеті/ти, ечу/, ети/ш, док. 1) перех. і неперех. Літаючи, здійснювати рух по колу. 2) перех. Літати стороною, обминаючи кого , що небудь. 3) тільки док., перех. Летячи, побути по черзі в багатьох місцях, скрізь. || перен.,… … Український тлумачний словник
налітати — I а/ю, а/єш, недок., налеті/ти, лечу/, лети/ш, док., неперех. 1) Летячи, наштовхуватися, натикатися на кого , що небудь або наближатися до когось, чогось. || Наштовхуватися на кого , що небудь або наближатися до когось, чогось за швидкого руху.… … Український тлумачний словник
процвітати — а/ю, а/єш, недок., процвісти/, іту/, іте/ш док. 1) розм. Розквітати або вкриватися квітами; цвісти. || Вирізнятися яскравою барвою на тлі чого небудь. 2) перев. недок. Успішно розвиватися, маючи сприятливі умови для розвитку, розквіту. || розм.… … Український тлумачний словник
вилітати — I в илітати аю, аєш, док. Літаючи, пробути певний час у повітрі. II виліт ати а/ю, а/єш, недок., ви/летіти, ечу, етиш, док. 1) Летіти, покидаючи місце свого перебування або з являючись де небудь (про птахів, комах, літальні апарати і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
сплітати — а/ю, а/єш, недок., сплести/, сплету/, сплете/ш, док., перех. 1) Виготовляти що небудь способом плетіння. •• Спліта/ти павути/ння над ким чим інтригуючи проти кого небудь, намагатися скомпрометувати. 2) З єднувати плетінням. Сплести косу. ||… … Український тлумачний словник
